— До речі, може, вип'ємо, щоби це відсвяткувати?
- Що відсвяткувати?
- Не знаю. Хіба обов'язково потрібен привід?

Афоня у виконанні Куравлєва вийшов настільки привабливим, що на«Мосфільм» прийшло чимало обурених листів від дружин особ, що п'ють. Особливо запам'яталося одне, в ньому жінка з Києва запитувала:«Товариш режисер, а ви самі колись спали з п'яним сантехніком?» У листі у відповідь я зізнався, що не спав. Ні з п'яним, ні з тверезим.

Ніхто ще не знаходив відповіді на свої запитання на дні пляшки.

Терпіти не можу два типи чоловіків - п'яниць і непитущих.

Люди п'ють не для того, щоб знайти відповіді, а для того, щоб забути питання.

Ось фізичне тіло.
Тіло випити захотіло.
Не добре це діло -
Тіло одразу ошалело,
Здивовано подивилося
І впало, де сиділо.

Всіх, незалежно від їх поглядів, мови і кольору шкіри об'єднувало одне: кожну ніч вони напивалися.

— А хто це такий? Що це за тип?
- Хто?
— Ну, цей, що напав на вас.
- А, Мітько! Та ні, він на мене не напав. Це на нього любов-нудьга напала. А взагалі, він хлопець гарний.
- Ну так. Хлопець гарний, горілка погана.

— Чому похмілля триває в рази довше за вечірку?
- Так природа нагадує нам, що всьому є своя ціна.

Я абсолютно не шкодую про те, що кинув пити. Коли ти п'єш, ти втрачаєш найголовнішу річ — ясність.