- Ти п'яний.
— А ти — скотина. Ми що, так і стоятимемо і констатуватимемо факти?

Коли ми полювали у Африці, ми втратили штопор та кілька днів жили тільки на воді та їжі.

- Ну, за що? [Хором]
- Давайте - за дідуся Шекспіра...
- В сенсі?
- Він писав: "Все добре, що добре закінчується".
— Тоді за мою бабусю Євдокію.
- В сенсі?
— Вона  казала:«Нічого, що будинок згорів, головне, що клопи перепочили».

Я не виспався, піду в ліжко. Розбудіть мене тільки в тому випадку, якщо з неба поллється віскі.

-... і зірвав процес відкриття палацу одруження. Потім на руїнах каплиці...
— Вибачте, каплицю я теж розвалив?
- Ні. Це було до вас. У чотирнадцятому столітті.

Тільки алкоголіки знають, що таке тверезість. Тільки той, хто багато працює, вміє насолоджуватися неробством.

Пияцтво - це добровільне божевілля.

- У мене у відділенні п'яний лікар!
— Іване Натановичу, ну хто ж сам на себе скаржиться.

- Питання перше. Де мої штани?
— Відповідь лежить на YouTub'і.

Коли мені кажуть, що п'ють від розпачу – це все нісенітниця собача. Коли кажуть — ось п'є з горя. Єдине горе найчастіше у того, хто п'є - це те, що він п'є. Іншого горя ніякого немає. Колообіг. Це кільцева проблема.