Коротше, коли ти у лісі, ти стаєш частиною лісу. Весь, без залишку. Потрапив під дощ – ти частина дощу. Приходить ранок - частина ранку. Сидиш зі мною — стаєш часткою мене. Ось так. Якщо коротко.

Те, що раптом я сама для себе стала такою приємною громадою, відкрило мені нові горизонти.

Жодна масштабна революція неможлива без персональної революції, лише на рівні особистості. Вона  має спочатку статися всередині.

У жодному разі не уявляй собі, що ти можеш бути або представлятися іншим, ніж як тобі уявляється, ти є або можеш бути за їхнім уявленням, щоб в іншому випадку не стати або не представитися іншим таким, яким ти в жодному разі не хотів би ні бути, ні представлятися.

Для тебе немає  різниці між правдою та вигадкою. Ти завжди граєш. Ця звичка – твоя друга натура. Ти граєш, коли приймаєш гостей. Ти граєш перед слугами, перед батьком, переді мною. Ти не існуєш. Ти – це лише незліченні ролі, які ти виконувала. Я часто питаю себе: чи була ти колись сама собою або з самого початку була лише засобом втілення в життя тих персонажів, яких ти зображала. Коли ти заходиш у порожню кімнату, мені іноді хочеться раптово відчинити двері туди, але я жодного разу не наважився на це боюся, що нікого там не знайду.

Потрібно просто вирости такою людиною, яка дивиться на світ відкритими очима і не обманюється. У такому разі навіть людське віроломство здасться кумедним, не більше. Коли зрозумієш, що в людській природі завжди є частка зла, тобі легше буде вистояти.

Ніхто ніколи не буває винний лише сам. Такими, якими ми стаємо, нас роблять люди.

Нехай мене вже ненавидять за те, що я є, чим люблять за те, чим я не є.

Зараз в побуті нове прислів'я:«Не суть справи, суть особистості важлива». Отже, домогтися наміченого можна не правотою справи, а спритністю і хитрощами виконавця його.

... Він діяв повільно і обережно, крок  за кроком, а потім, немов відчувши право на зухвалість, робив раптовий стрибок.