— Ти чула таку ось судження, що гарна дружина має бути повією в ліжку?
— Ну, існує така думка.
- Так ось, ми зараз не в ліжку.

Мої сукні – ефемерні предмети архітектури, призначені для того, щоб славити пропорції жіночого тіла.

Я насправді ношу дорогі костюми, просто мені вони виглядають дешево.

— Розкажи мені щось добре.
— Коли я була маленькою, то моїм улюбленим одягом були бджолині колготки.
- Бджолині колготки?
— У чорну та жовту смужки.
- О Боже.
— Ти колись любив щось таке сильне?
- Так.

Завжди пам'ятайте одне просте правило: одягатися слід для роботи, яку ви хочете мати, а не для тієї, яку маєте.

Сьогодні у тебе, можливо, буде зустріч із долею, і ти маєш бути чудово одягнена.

— А скільки коштуватиме ваш костюм?
- Я не плачу за костюми. Або вони за рахунок закладу або заклад згоряє.

Чому гарна дама в компанії розв'язна розмова має? Тому, що все на ній гаразд: одне до іншого пригнано, одне іншого ні коротше, ні довше, колір до кольору підібраний, візерунок під візерунком підігнаний. Ось у неї душа й росте.

- І знизу піддуває! Вони, мабуть, не вилазять із грипу!
— Якщо ти не хочеш, щоб ми спізнилися, топай!
— Та я наче голий! І ніби всі очі на мене витріщаються!
— Твої ніжки навряд чи когось спокусять.

Цікава штука – фрак. Не позбавляючи особливості друзів, він знеособлює офіціантів.