Брюс Лі
Чим складніший спосіб, тим менше свободи. Дотримуючись методів та правил, ми створюємо собі обмеження.
Чим складніший спосіб, тим менше свободи. Дотримуючись методів та правил, ми створюємо собі обмеження.
Зробіть хоча б раз те, що, за словами оточуючих, вам не під силу. Після цього ви вже ніколи не будете звертати увагу на їхні правила та обмеження.
… я справді не терплю свою рідню. Це тому, мабуть, що ми не виносимо людей з тими ж вадами, що в нас.
Я завжди вважав, що кохання — небезпечна нестача. Дякую, що вселили в мене впевненість.
Не вір очам своїм! Вони бачать лише перепони. Дивитися - значить розуміти, усвідомь те, що вже знаєш, і ти навчишся літати.
... наскільки корисні в юності позбавлення і необхідність себе обмежувати, а також свідомість того, що ти народжений для того, щоб боротися і терпіти.
Любіть один одного, але не перетворюйте любов у ланцюги:
Нехай краще вона буде хвилюючим морем між берегами ваших душ.
Наповнюйте чаші один одному, але не пийте із однієї чаші.
Давайте один одному скуштувати свого хліба, але не їжте від одного шматка.
Співайте, танцюйте разом і радійте, але нехай кожен з вас буде самотній,
Як самотні струни лютні, хоча від них виходить одна музика.
Віддавайте ваші серця, але не у володіння один одному,
Бо лише рука Життя може прийняти ваші серця.
Стійте разом, але не дуже близько один до одного,
Бо колони храму стоять порізно, і дуб та кипарис не ростуть один у тіні іншого.
— Ні, Озгуде, давай начистоту. Я взагалі не можу стати твоєю дружиною!
- Чому?
— Ну... Хоч би тому, що в мене фарбоване волосся!
- Це не важливо.
- А я курю! Димлю як паровоз!
— І це не має значення.
— А яке в мене минуле? Прорва чоловіків і навіть один саксофоніст!
- Я тебе прощаю.
— О, Боже!... Я ніколи не народжу тобі дитину!
— Усиновимо чужого.
— Ну, якщо тобі й цього мало... Ех, я ж ЧОЛОВІК!
— Ну, кожен має свої недоліки.
Всі ці будинки, ці люди як сонні мухи, ця тіснота і сперті запахи, і нескінченні правила. Куди не повернешся — всюди стіни та правила, правила та стіни. Я почував себе як у клітці. Нас замкнули всередині кордонів.
Думати? Абстрактно? -«Ратуйся, хто може!» — напевно заволає якийсь найманий інформатор.