— Що ви їй скажете?
- Правду. Брехати жінкам марно.

— Бреши.
— А як дізнаються?
— Брехни хитро.

Мене вразило не те, що ти збрехав мені, а те, що я більше не вірю тобі…

— Навіщо подавати хибну надію? — спитав Енох. - Це жорстоко.

Брехня дружині - аморальність. Брехня колегам, клієнтам, покупцям — шахрайство. Брехня всьому народу - політика.

Якщо людина обманює мене одного разу, нехай буде соромно їй; якщо він обманює мене вдруге - нехай буде соромно мені.

О, брехуни вміють присягатися! Вони люблять присягатися!

Не треба слухати жінку, чиє серце розбите. Воно часто бреше.

Я не хочу більше брехні у своєму житті, вона  часом мене дуже лякає, я не хочу опинитися одна як у пустелі, терзаючись страхами та сумнівами. Господи, подаруй мені любов і вкажи мені вірний шлях.

- Майстерс! Якби брехня могла врятувати пацієнта, ти б збрехала?
Мастерс: Ні!
— Брехня! Якби баба подарувала тобі потворний чохол на чайник, ти збрехала б, що він тобі подобається?
— Так, але це інше...
— Тобто ти брешеш, коли не треба, і не брешеш, коли треба... Хто тобі так мізки забив?