Стояти тут і намагатися виправити її життя — марнування часу. Люди не хочуть, щоб їхнє життя виправляли. Ніхто не хоче вирішення своїх проблем. Своїх драм. Своїх тривог. Не хочуть розпочинати життя наново. Не хочуть упорядковувати життя. Адже що вони отримають натомість? Лише величезну лякаючу невідомість.
Знаєте, що я вирішив за десять років, що вільний? Щастя – у незнанні.
Іноді нам здається, що невідомість – найгірше. Але ж вона дає все ж таки якусь надію. Повна визначеність може цю надію вбити.
Найбільше людини лякає невідомість. Як тільки ця невідомість, нехай навіть ворожа, ідентифікована, він відчуває полегшення. Незнання включає уяву..
Не варто відмовлятися від щастя сьогодні через невідоме завтра...