- Катись у пекло, тобі там саме місце! Сподіваюся, я ще побачу, як твоє тіло обвалиться і сповзе з кісток! Сподіваюся, ще почую твої крики!
— Я ось сподіваюся, що ти заткнеш хліба, але чого на світі стоїть надія?

Людині мрії потрібні не менше, ніж повітря. Однак мріями не потрібно дихати - їх потрібно втілювати в реальність. Маленькими кроками, великими зусиллями, долаючи сотні складнощів. Головне, не зупинятися. Мрія – подружка Надії...

Іноді нам здається, що невідомість – найгірше. Але ж вона  дає все ж таки якусь надію. Повна визначеність може цю надію вбити.

Я не вимагаю, щоб усі люди були добрими. Тільки безумець може сподіватися на це.

- Надія - дурне почуття, - похитав головою сер Махі, - краще ні на що не сподівайся, моя тобі порада!

Король знав, що лише за допомогою надії (цвітна капуста) та страху (удави) можна розумно керувати життям кроликів.

Благословенна природа влаштувала так, що ртуть у термометрі людської душі, впавши нижче за певну точку, знову починає підніматися. Виникає надія, а разом із надією і бадьорість, і людина знову отримує здатність допомагати самому собі, якщо ще можна допомогти.

Точно знаю, що чудеса бувають, але трапляються вони лише з тими, хто не втрачає надії.

Ось бачиш, Розі, життя може бути таким, як ти хочеш, потрібно просто вірити в себе та сподіватися на краще!

Вкажіть мені промінь надії серед темряви, що оточує мене, і не штовхайте мене в прірву, але підтримайте, тому що в мене підгинаються ноги.