Але ніщо не могло зробити нашою сором'язливою та підсвідомою, майже тваринною радістю, що ми самі живі і вже поза небезпекою. У цій новій реальності все, що ще місяць тому було стійкою цінністю, втратило значення. А те, що до цього не заслуговувало на жодну увагу, зайняло нове, невластиве йому важливе місце: гарне і зручне крісло, затишна, облицьована білим кахлем піч, на якій приємно зупинити свій погляд, скрип підлоги, що долинає з квартири над нами, — ознаки нормального життя, домашнього затишку.

Дружба винятково важлива для емоційного благополуччя та впевненості у собі.

Свобода - це завжди свобода вибору позиції, яку людина займає, зіштовхуючись зі своєю долею.

Коли чоловіка застрелили, він упав, я зрозуміла, що на мене чекає все те ж саме, у мене було стільки люті. Стільки ненависті! Але не до режиму. Не до Гітлера. Взагалі. На себе швидше. За те, що я стільки чекала, чекала, чекала, коли почнеться життя, воно  так і не почалося, а ось тепер уже все.

А коли люди шукають справедливість? Тоді коли втрачають її або думають, що втратили. Або вирішують раптом, що вчорашня справедливість не годиться для сьогоднішнього дня, а завтра стане зовсім ворожою... І починають шукати, причому кожен шукає зі своїм ліхтарем, запевняючи, що тільки він і здатний висвітлити істину у темряві історичних помилок.

Ненависть — зворотний бік страху.

Люди як книги, які не варто судити по обкладинці. Ніколи не знаєш, який сюжет і хто лиходій їхньої історії.

Пам'ятайте: кожен, кого ви зустрічаєте, щось боїться, щось любить і щось втратив.

Таємниця любові вища за таємницю смерті.

Безглуздо шукати досконалості.