Абу-ль-Фарадж ібн Гарун (Григорій Бар-Ебрей). Книга цікавих історій
Хтось сказав:
— Я часто каявся в тому, що говорив, але рідко жалкував, що мовчав.
Хтось сказав:
— Я часто каявся в тому, що говорив, але рідко жалкував, що мовчав.
Том сказав мені, що мовчати за таких обставин дуже важко і що якби ми зараз розповіли все, що ми знаємо, то стали б героями, але ще більш героїчно зберігати мовчання, – може, тільки двоє хлопчаків з мільйона здатні на це.
Мовчання було мені відповіддю на моє мовчання.
Ви наділені великим талантом. Ви вмієте мовчати. Завдяки цій здатності ви є незамінним товаришем.
(Людина з розсіченою губою)
Якби ви знали, як рідко нас розуміють правильно, ви частіше мовчали б.
Людина, чиє серце повне мовчання, зовсім не таке, як той, чиє серце повне тиші.
Виною мовчання ще й постійна відсутність самотності: стіни закритих кабін чоловічих туалетів списані все знизу вгору, у відкритих — жодного рядка.