Навіть якщо можеш, нізащо не міняй минуле. Не перетворюй ймовірність на реальність. Ніхто не знає, що на нас чекає в майбутньому. Саме тому, що минуле не можна змінити, люди можуть продовжувати рухатися вперед.
Якщо день, погода і ваш душевний стан виявляться в гармонії з антуражем, ви відчуєте себе частинкою того, що було раніше, і того, що буде потім. І, можливо, почуєте голос, який шепне вам:« Народження і смерть — це не стіни, а двері».
Кажуть, час лікує.
Але це не так. Час є не що інше, як отрута, що повільно діє. Щось, що вважає кінець, що змушує здаватися, що повільно вичерпує минуле.
Час. Воно не лікує. Ні. Воно ніби намотує бинти на рану. Збоку зовсім не видно. Начебто ти цілий і неушкоджений. І всі вважають, що так і є, адже минув час. І не має значення, що ночами бинти кровлять. Згодом припиниться і це.
Є момент, коли ти точно розумієш, бо тобі мріялося, вже не буде ніколи. У цей момент треба знайти сили йти далі. І не озиратися
Щоб змінити життя, не потрібно перекреслювати минуле.
Кожне суспільство відбиває своє власне минуле.
Повага до минулого - ось риса, що відрізняє освіченість від дикості.