Коли в мене з'являлося трохи грошей, я купував книжки. І якщо щось залишалося, купував собі їжі.

Наполовину прочитана книга - це наполовину завершений роман любові.

Художня література, це освячений віками притулок усіх неприкаяних.

Кожен том, як Лазар, розумієш мене? Ти, читачу, відкривши першу сторінку, закликаєш Лазаря до воскресіння. І він воскресає щоразу, книга продовжує жити, мертві слова оживають від теплого погляду.

Книга - світоч душі, дзеркало тіла, вона  вчить добру і проганяє пороки, вона  - вінець мудрості, путівник подорожуючих, друг сім'ї, втішитель хворих, помічник і радник правителів, книга - сад, повний стиглих плодів, луг, повний пахучих квітів; книга приходить до нас, коли потрібна, книга завжди готова допомогти нам, книга знає відповіді на всі запитання ; книга проливає світло на таємниці, книга осяює темряву, допомагає в біді і вчить помірності у щастя.

... потрібна книга, або вірш, або навіть потрібні слова можуть зробити людину кращою, головне прочитати їх у потрібний момент.

Значення Пушкіна велике у історії російської літератури, а й у історії російського освіти. Він перший навчив російську публіку читати.

Є злочини більш тяжкі, ніж спалювати книжки. Одне з них не читати їх.

Спокій, камін, книги, тиша... Насамперед у цьому бачили одне міщанство. Тепер це мрії про втрачений рай.

- Книжки читати любиш?
— Ніколи мені читати.
— Якби любив, знайшовся б час.