Вона вас любить, вам вона до душі, і не знаю, не знаю, чому це ви точно цураєтеся один одного. Не розумію!

Людина чує за час життя, мабуть, сотні тисяч голосів, а голос своєї коханої дізнається навіть через телефонні перешкоди миттєво.

Такі всі жінки, - зауважив Дон Кіхот. — Відмінна властивість їхньої натури — зневажати тих, хто їх любить, і любити тих, хто їх зневажає.

Страшна тут ненависть, кохання страшніше.

Якби я знав, коли бачив тебе востаннє, що це останній раз, я постарався б запам'ятати твоє обличчя, твою ходу, все, пов'язане з тобою. І, якби я знав, коли востаннє тебе цілував, що це останній раз, я б ніколи не зупинився.

Я відчуваю, що присутній при якійсь величезній трагедії душі, і я не можу тут пояснювати.

Любов завжди залишає слід.

Ми були... ні, стертим словом«закохані» це не висловиш. Ми любили один одного, жили один в одному і один одному. Ми були одне одним.

Про кохання в словах не говорять,
Про кохання мріють лише крадькома,
та очі як яхонти горять...

Якби мені сказали:«Сьогодні ви будете мати цю жінку, але завтра будете вбиті», я б погодився. Якби мені сказали:«Дайте десять луїдорів — і ви будете її коханцем», я відмовився б і заплакав, як дитина, у якої вранці зникає замок нічних сновидінь.