Раніше Тося була чомусь впевнена, що, як тільки їй освідчуються в коханні, все життя її одразу зміниться. А тепер вона побачила, що все залишилося як і раніше: з байдужим залізним гуркотом котилися колеса під підлогою платформи, по сторонах дороги в густих сутінках мелькали темні ялинки і сірі розпливчасті берези. І навіть власний Тосин палець, порізаний сьогодні на кухні і зав'язаний ганчірочкою, так само, як і до визнання Іллі, мерз у рукавиці.
Поки любиш когось усім серцем — хоч би однієї людини, — у твоєму житті ще залишається надія. Навіть якщо вам не судилося бути разом.
«Милий Глібушко, привіт! - писала Ольга. — Отримую листи від тебе і, не повіриш, плачу від щастя. Ми потрібні один одному, моя радість, таке дається дуже рідко. Це справді якесь божественне поєднання двох душ. А вже щодо романтики?! Це так. Наді мною весь цей час по-доброму сміялися мої подруги. Вони мене дуже люблять і намагалися якось витягнути зі стану«нічого не хочу». Вони знали про мою нелюбов до чоловіка. І знайомили, і на щось провокували, а я вперлася як баранець, і все твердила про свою Високу планку, без якої мені нічого не треба. І на всі аргументи типу: вік, жіноче здоров'ята інше, - говорила: кожному своє. А мені потрібна Любов! Ну, загалом, Глібушка, без фізіології прожити можна, хоч і часом складно, а без кохання не можна! І почувала себе при цьому останнім із Могікан. Але ні, не одна я така...»
Любов менш вимоглива, ніж дружба, вона навіть часто сліпа, люблять не за заслуги. Але для кохання потрібно щось таке, іноді дрібниці, що ні визначити, ні назвати не можна.
Я ніколи не вважала себе вразливою, але насолоджуватися підпорядкуванням коханій людині, відчуваючи її захист – безцінно!
Трагедія не в тому, що кохання минає. Трагедія — це кохання, яке не минає.
Чи розуміє він, що зі мною діється, коли його тепла долоня накриває мою? Чи б'ється його серце так само часто, як моє?
Потрібно почекати, доки зможеш розкритися. Почекати з кимось таким самим«голим». А потім ще трохи почекати.
Цим і небезпечне мистецтво: через нього люди починають вимагати від життя таких самих нереальних сценаріїв. Закохані сприймають банальну низку збігів як знак долі.