Юрій Меркеєв. Кесонники та Шаман

«Милий Глібушко, привіт! - писала Ольга. — Отримую листи від тебе і, не повіриш, плачу від щастя. Ми потрібні один одному, моя радість, таке дається дуже рідко. Це справді якесь божественне поєднання двох душ. А вже щодо романтики?! Це так. Наді мною весь цей час по-доброму сміялися мої подруги. Вони мене дуже люблять і намагалися якось витягнути зі стану«нічого не хочу». Вони знали про мою нелюбов до чоловіка. І знайомили, і на щось провокували, а я вперлася як баранець, і все твердила про свою Високу планку, без якої мені нічого не треба. І на всі аргументи типу: вік, жіноче здоров'ята інше, - говорила: кожному своє. А мені потрібна Любов! Ну, загалом, Глібушка, без фізіології прожити можна, хоч і часом складно, а без кохання не можна! І почувала себе при цьому останнім із Могікан. Але ні, не одна я така...»

Цитата з книги Кесонники та Шаман, автор Юрій Меркеєв