Я не потребую твоєї жалості. І мені не потрібні крихти кохання. Я хочу любити всім серцем і дихати на повні груди. Кохання має бути безоглядним, але якщо такого кохання мені не судилося випробувати, то інше і не потрібно.

Вона гасить світло, коли я запалюю світ. І всі кажуть:«ви з нею, як близнюки, схожі».

- Чоловік, закоханий у жінку з іншої епохи. Я бачу фотографію.
- Я бачу фільм.
— Я бачу непереборну проблему.
- Я бачу... носорога.

У рік їхньої зустрічі, коли Франсуа тільки зняв його, він здавався їм занадто великим, і трохи пізніше, коли вони його вже купили, теж. Спочатку в ньому була одна тільки кімната, і розміщувалася вона  навколо ліжка, одна-єдина кімната, де любов сплавляла воєдино очікування і поспіх, пристрасть, нечисте сумління і насолоду, велика кімната з наглухо закритими віконницями і оточена іншими, нежитловими кімнатами без значення та призначення.
У міру того, як вони потихеньку стали вивільнятися із взаємного полону, для того, щоб почати жити разом і любити один одногоВсерйоз, віконниці стали відчинятися все ширше, а потім їм знадобилися й інші кімнати, - вони розмістили в них валізи, одяг, ванну, кухню і, нарешті, друкарські машинки. Тепер у них були навіть кімнати для«інших», де диванчик в одну мить перетворювався на ліжко. І все ж спальня, де почалося їхнє кохання, де спалахували перші пожежі, так і залишилася для них«домом». Варто їм почути:«У нас вдома», як кожен з них, сам того не бажаючи, опинявся в напівтемряві на старому матраці, низькому, без спинки, біля якого стояла табуретка з грудкою скинутого в поспіху одягу.

Коли Ханна дивилася на мене так, коли її голос став тихим і хрипким, я знав, що все пропало. Справа була не лише у фізичному потягу. Звичайно, мене і раніше приваблювали жінки. Але з Ханною це було дещо сильніше, якась хімія, електричний розряд, що пробігав між нами і змушував мене щоразу бажати трохи більше, ніж мені давали. Ханна запропонувала мені дружбу, а я захотів її тіло. Вона  запропонувала мені тіло, а я захотів заволодіти її думками. Вона  запропонувала мені свої думки, а я зажадав її серця.

Кохання буває різним, навіть саумознищуючим — але це, як і раніше, любов.

Твоє кохання - як ранкова і вечірня зірка: вона  заходить після сонця і встає до сонця. Немов полярна зірка, що, ніколи не заходячи, сплітає над нашими головами вічно живий вінок. Я благаю богів, щоб вони не змусили її померкнути на моєму життєвому шляху.

Втратити кохану людину — це страшно, але ще страшніше ніколи її так і не зустріти.

У кожного є потреба любити. Така сама невіддільна від людини, як дихання. Просто у деяких вона  видозмінюється, і той починає любити походи по магазинах, або автомобілі, або щось інше, що не стоїть ніякого кохання.

Померти за кохання не складно. Складно знайти кохання, за яке варто померти.