Комуністи ведуть нескінченну війну проти цивілізації, щоб знищити всі інститути влади, всі уряди, всі держави у світі. Вони прагнуть створити міжнародний союз жебраків, злочинців, бездарностей, бунтівників, хворих, дебілів та дурнів, який має охопити весь світ.

Комунізм неухильно деградує. Судіть самі: Маркс був надзвичайно волохатий, Ленін носив бороду і вуса (хоча не настільки пишні), Сталін тільки вуса, а у Хрущова і того не було.

Комунізм як сухий закон: ідея хороша, але не працює.

Я страждаю від надлишку червоних.

Комунізм - це хвилина, кулінарія - вічність.

Не в силах нас ні сміх, ні гріх
звернути зі шляху відважного,
Ми будуємо щастя відразу всіх,
І нам начхати на кожного.

Ті, хто сьогодні порівнює фашизм із комунізмом, роблять це або з повного невігластва, або з моральної неповноцінності. Фашизм як граничне вираження варварства та язичництва (у будь-якій сфері – від національної до культурної політики) є щось, прямо протилежне комунізму, який я розглядав би швидше в традиціях християнства. Росія, яка пройшла шлях від язичництва через християнство до комуністичної ідеології, безперечно на той момент ідеологічно – чи краще сказати духовно – була єдиним опонентом фашизму. Щоб протистояти ідеї, потрібна ідея. Перемагає не зброя, не армія, навіть не народ – перемагаєдух, сконцентрований у тій чи іншій точці. Якби Росія не вступила у війну, Європа впала б напевно.