Весь світ — це катастрофа, яка чекає свого часу, щоб трапитися.

Хтось хоче бути першим класом, а хтось хоче бути бізнес—класом. Але коли літак падає, гинуть усі.

Людям подобаються катастрофи. Особливо, якщо вони самі стоять осторонь.

— Я сподіваюся, що в шлюпках будуть пасажири одного класу?
— О, мамо, замовкни! Ти не розумієш? Вода крижана! А шлюпок не вистачить навіть половини пасажирів! Половина людей на кораблі – загине!

- Ти ніколи не мріяв побачити місце авіакатастрофи?
- Я бачив. На військовій службі. Двоє хлопців. Те, що від них залишилося, можна було намазувати на хліб. Мені цього достатньо, це ти тут новачок.

Очевидно, що світ застряг десь між безвихіддю і катастрофою, можна запросто переконатися з вікна звичайної квартири.

Інженер - це людина, яка знаходить рішення, коли все зовсім погано.

Деякі події починаються як комедія, а закінчуються катастрофою. Проте деякі катастрофи, здавалося б, майже не залишають шансів вижити, завершуються якщо не сміхом, то хоча б усмішкою. Тому що, поки людина жива, нічого не пропало — навіть якщо зникло абсолютно все.

Лихо - це алмазний пил, яким небо полірує свої коштовності.

Катастрофа відбувається не з однією людиною. А з усіма людьми.