Коли маєш усе й одразу, рано чи пізно починаєш чекати катастрофи як рятування.
... у лоні великих катастроф назріває пристрасне бажання жити.
Земля в чорному небі раптом змінилася. Вона спалахнула. Частина її диска раптом розпалася на мільйони частинок, ніби розсипалася величезна мозаїка. З хвилину Земля палала моторошним рваним полум'ям, збільшившись у розмірі втричі, потім зіщулилася.
- Що це було? - Сем дивився на зелений вогонь у небі.
- Земля, - відповіла Ельма, притиснувши руки до грудей.
За весь тиждень жодної світової катастрофи! Навіщо ж я купую газети?
Коли літак відмовляють мотори, це ще не означає кінець польоту. Літаки не падають із неба камінням. Вони, величезні, потужні пасажирські авіалайнери, планують далі, від півгодини до сорока п'яти хвилин, щоб потім розбитися під час спроби здійснити посадку. Пасажири нічого не помічають. Політ з моторами, що відмовили, відчувається не інакше, ніж політ з моторами, що працюють. Він тільки робиться тихіше, але зовсім ненабагато: голосніше моторів шумить вітер, що б'є про фюзеляж і крила. Рано чи пізно, кинувши погляд у ілюмінатор, можна побачити, що земля чи морераптом загрозливо наблизилися. Або всі захоплені фільмом і стюардеси опустили на ілюмінатори щільні жалюзі. Не виключено, що безшумніший політ пасажирам навіть особливо приємний.
Після фільмів про катастрофи всі чекають від природи дуже багато.
Це буде катастрофа! Така, після якої виживають лише таргани.
О моя чудова, моя дивовижна катастрофа...