Адже книжки вони книжки і є — гарні казки про казковий неправдоподібний світ.

Особу мою виліпили літаючі ліжка, гогочливі відьми та заливисті пташки. У поєднанні з жахливою кінохронікою Голокосту, яку демонстрували у нас у храмі, а також — розповідями про кущі, що горять, співають горлиці і моря, що розступаються: чарівні історії міцно надрукувалися в мені своєю втішною силою. Я росла дівчинкою несміливою, найповніше щастя переживала лише в книгах: їхній відкритий світ манив мене і приймав до себе.

Казка — це коли одружився із жабою, а вона виявилася царівною. А був — це колись навпаки. Казка - це коли виходиш заміж за чудовисько, а він виявляється принцом, а був - це коли навпаки.

Дорослі іноді потребують казки навіть більше, ніж діти.

Кохання з першого погляду... Дурна казка, фантазія, в яку не можна вірити.

— …Ми ніби в легенді опинилися, містере Фродо, в одній із тих, хто бере за душу. У ній стільки страхів і небезпек, часом навіть не хочеться дізнаватися кінець, тому що не віриться, що все скінчиться добре. Як може все стати, як і раніше, коли все так погано?! Але наприкінці все минає... Навіть самий непроглядний морок розсіюється! Настає новий день! І коли засвітить Сонце, воно світитиме ще яскравіше! Такі великі легенди врізаються в серце та запам'ятовуються на все життянавіть якщо ти чув їх дитиною і не розумієш, чому вони врізалися... Але мені здається, містере Фродо, я розумію. Зрозумів тепер... Герої цих історій сто разів могли відступити, та не відступили! Вони боролися! Тому що їм було, на що спертися...
— На що ми спираємось, Сем?
— На те, що у світі є добро, містере Фродо! І за нього варто боротись.

Ви начитаєтеся своїх любовних книжок і вважаєте, що живете у рожевому світі. Казковий принц не для вас. Ви давно перестали вірити в казки, вам потрібен грубий жорсткий мужик, особливо з якоюсь таємницею та таємним комплексом неповноцінності. Ще краще, якби він був таємним садистом та власником до мозку кісток. І кожен роман твердить вам тільки про те, як цей чоловік змінюється заради коханої, а дівчина залишається така ж чиста і незмінна. Це секта.

Що добре в казках, у звичайному живому житті нікуди не годиться.

Пограбування століття... у сенсі няшок.
Чинні особи:
Я - головний злодій.
Кіт Вчений - підстрахування.
Зграя гусей-лебледей - на стремені.
Лисиця Патрікеївна - додаткова страховка для стрему.
Сірий Вовк – зломщик.
Орда драконів, що причаїлися в кущах, — наше прикриття.
Войовничі Білки на підхваті.
Великі бойові їжаки в засідці, з іншого боку мосту.
Місце дії: узлісся казкового лісу.

Ми створюємо казки та приймаємо їх. Наші уми вигадують фантазії всіх сортів, коли ми не хочемо у щось вірити.