У чарівних казках третє бажання найчастіше призводить до втрати всього, що було знайдено під час виконання двох попередніх.

Ходила на полювання, кувала срібло,

Сажала тонкий місяць у кришталеве відро.

Деревам шуби шила, торувала санний шлях,

А потім у ліс поспішала, щоб у хатці відпочити.

Ми любимо казки, але не віримо в них.

... про дівчину, яку зачарував злий чарівник. І ця дівчина, прекрасна дівчина, перетворена на лебедя. Тільки на кілька годин, уночі, лебідь знову стає дівчиною. Одного разу вночі з нею знайомиться принц, і вони закохуються, і вона розуміє, що це те саме, що дозволить їй перетворитися на дівчину.

— І чим скінчилося?

— Пообіцяв одружитися і зрадив з іншого, звичайно ж.

— Дівчина залишилася лебедем?

— Померла!

— Через принца сраного?

— Пам'ятаєш Попелюшку? Гарбуз перетворюється на карету, а миші - на коней.
— Чувак, а ще педерастічніший ти бути не можеш?... Не здумай відповідати.

Вона думає, що зірки – це божі квіточки, а кролики – гноми на службі Королеви Фей. І щоразу, коли фея сморкається, на землі народжується дитина, що, як ми знаємо, не відповідає дійсності.

Кажуть, казки закінчуються добре, навіть якщо на перший погляд так не здається. Але ми з Хеком спочатку були друзями, потім покохали одне одного. І все було гладко. Може, ми маємо свою казку.

- Били вони його, били і ніяк. І не просте яйце, а з руда.
— Зі рушниці?
— Із руда — золото 585 проби. А тут на кшталт мишка проповзала, хвостиком махнула, опачки! Це ж який має бути хвостяра у мишки?... Старі, значить, в істериці. Постає питання — чому? Самі ж хотіли розбити! Ну а фокусниця курка їх втішає - пичу я вам ще одне яйце. Хто-небудь може мені пояснити сенс цієї казки?!

Казки як старі друзі – їх треба відвідувати час від часу.

Адже книжки вони книжки і є — гарні казки про казковий неправдоподібний світ.