— Ми лише друзі. Я лише повів її випити кави.
— Ти й зі мною так починав: лише підвіз до дому, лише пригостив каву, лише покликав працювати в тебе, лише трахнув...

«Дорога Грейс, я пишу цей лист із важким серцем. Я точно знаю, що ти зробила і з ким це ти зробила. Нічого цього не буде згадано у звіті, проте ти повинна знати, я в курсі, що ти віддалася людині, яка є нашим заклятим ворогом. Це не просто зрада, це огидний вчинок, твій батько соромився б тебе. Щодо мене — я спустошений. Ти зрадила кожен принцип та поняття честі, дані тобі від народження та в ім'я  чого?»
- Кохання...

— Ви думаєте, я не знаю, що, лежачи в моїх обіймах, ви уявляли, ніби я — Ешлі Вілкс? Це приємна штука. Небагато, правда, схоже на гру в привиди. Все одно, якби в ліжку раптом опинилося троє замість двох. Так, ви були вірні мені, тому що Ешлі вас не брав. Але, чорт забирай, я не став би на нього сердитися, опанував він ваше тіло. Я знаю, як мало означає тіло — особливо тіло жінки. Але я злюся на нього за те, що він опанував ваше серце і вашу безцінну, жорстоку, безсовісну, уперту душу. А йому, цьому ідіоту, не потрібна ваша душа, мені ж не потрібне ваше тіло. Я можу купити будь-яку жінку задешево. А ось вашою душею та вашим серцем я хочу володіти, але вониніколи не будуть моїми, як і душа Ешлі ніколи не буде вашою. Ось тому мені й шкода вас.

- Все гладко?
— Вона  важча, ніж я думав.
— Такі розмови пахнуть зрадою.

Нічого не поробиш - то ми вдаємося любові, то любов зраджує нас.

Лідери стають сильнішими від зради.

Зрада зароджується в серці, перш ніж проявляє себе в дії.

Не бійтеся ворогів, бійтеся друзів. Зраджують друзі, а не вороги!

Будь готовий до зради будь-кого зі своїх людей, але особливо того, кому ти довіряєш найбільше.

Іскра повернулася до вітальні.
- Ублюдок! Паршивий смердючий ублюдок. Як ти міг змінити мені з цією дев'ятнадцятирічної пустушкою?
- Мені було самотньо, - жалібно промовив Мішель.
— Не розпускай соплі. Ти був не самотній, ти був слабкий.