Від тебе смердить чужою любов'ю.

Змінюючи, жінка шукає найкраще, а чоловік - нове.

За жодною давністю терміну зрада прощено бути не може.

— Ти борешся заради неї, заради Фрей, дочки, яку ледве знав. А мене ти довгий час вважав за свого сина. Поки не прийшло розчарування, одкровення про зраду. Був час, коли тобі потрібно було бути мені батьком! Але навіть тоді ти зневажав мене, чи не так? Я хочу знати, чому.
- Не знаю. Просто так вийшло.
- Це твої останні слова.

— Ні, але ж я чув, що є такі пари, які домовилися говорити правду, якщо в них на боці щось сталося.
— Уявляю таких, що домовилися.
- Скажи чесно, ти мені колись зраджував?
— Так, ось позавчора з секретаркою.
— І вона йому в ту ж мить фігак світильником по голові. А він такий лежить весь в уламках:«Ти че, ми ж домовлялися». Ну тут і з'ясовується, що, по-перше, вони не домовлялися, що після цієї правди вона  не б'є його світильником по голові, а, по-друге, це питання задається з однією метою почути відповідь« НІ», і не важливо, правда это или нет.

Найгірше з лиходійств — навіть не занапастити живу душу, а душу померлу до життя воскресити і потім знову, вже остаточно, знищити.

Жаль про те, що говорила неправду, але не жалкуй за те, що любиш його.

Я хотів вийти з твоєї тіні. Ти ж розумієш, правда? Але коли я це зробив, то не потрапив на сонце. Воно зовсім не світило.

Жінка, що змінила, — це велика холодна котлета, яку не хочеться чіпати, бо її тримав у руках хтось інший.

Мені завжди хотілося змінити, просто я надто неорганізований. Я навіть ім'я  важко запам'ятаю.