Значить, слухай, я раніше вже зустрічалася з хлопцем-зомбі і весь час під різними мізками: я була патологічною брехнею, а він іпохондриком, він був геєм, а я німфоманкою. Тож як на рахунок розділити трапезу?

Але думаю, що ми цього навіть не помітимо і не дізнаємось. Ми на той час помремо, а наші трупи підуть харчуватися від живих.

Нікому не можна вірити! Я вперше в житті заснув із дівчиною, а вона мене мало не зжерла!

Бути зомбі - страшно фігово. Весь світ зіщулюється до однієї точки, ти це розумієш і можеш думати лише про те, де знайти їжу, і як зберегти секрет, і ніхто насправді тебе не знає. Тепер... поцілунки, дотики, секс, кохання, сварки через ковдру - зовсім неможливі - назавжди. Але одного разу я побачив цю прекрасну жінку... Тільки її я бачу у кольорі. Кумедно, бо вона дуже бліда. І раптом знову з'являється надія.