Великі перевороти не скоюються в один день.

Візьмемо за приклад насіння. Якби воно постійно намагалося зберегти свою цілісність, нове життя було б неможливим.
Насіння проходить через величезну боротьбу, втрачаючи те, що, на його думку, його вигляд; втрачаючи свою безпеку і цілісність, стаючи вразливим - щоб перетворитися на розлоге листяне дерево, багате на фрукти і квіти.
Без цієї добровільної відкритості до перетворення життя не проросте.

— Ні, Френку! А наше життя хіба реальне? Хіба може розумна та талановита людина багато років займатися тим, що вона зовсім не переносить? І жити у місті, яке він не переносить. Разом із дружиною, яка не переносить того самого, що й він. А знаєш, що найгірше? Все наше існування засноване на припущенні, що ми особливі, що ми є вищими за все це. Але це не так! Ми такі самі, як і всі! Подивися на нас. Ми в полоні однієї й тієї ж сміховинної помилки, що, як тільки з'являються діти — треба розсудитись і поховати себе живцем. І ми караємо один одного за це.

Як би ми не хотіли, щоби щось залишилося незмінним, так не буває...

Коли змінюєш світ, треба відповідати за наслідки.

Неможливо змінити своє життя, а самому залишитись колишнім.

— Тобі боляче, але стане краще.
— А цей скорботний, сумний, розбитий світ — він також стане кращим? Хто його виправить, Росс? Ти?
- Я постараюся.

Ми змінюємося під впливом людей, яких зустрічаємо, і часом настільки, що самі себе не впізнаємо.

У житті, мабуть, будь-якої людини буває період, що потребує рішучих змін. Коли він підступить, треба одразу ж брати бика за роги. Міцно схопитися і вже не відпускати. Деякі люди розпізнають цей важливий момент, а деякі – ні.

Песимісти зазвичай мають рацію, але саме оптимісти змінюють світ.