Найприродніше, що є на цьому світі, — зміни. Живе не може бути застиглим.

Хотів би я, щоб це справді було сном. А втім, як знати? Все ще може обернутися на краще.

У хвилини від'їзду та зміни життя на людей, здатних обмірковувати свої вчинки, зазвичай знаходить серйозний настрій думок.

Ось найбільша трагедія життя — щось завжди змінюється.

Не можна жити, нічого не змінюючи в житті і чекати на зміни.

У житті є лише три правила:
1. Парадокс. Життя – це таємниця. Не марнуй час, намагаючись її осягнути.
2. Гумор. Зберігай почуття гумору, особливо щодо себе самого – це безмежна сила.
3. Зміни. Знай, ніщо не залишається тим самим.

Одне з китайських прокльонів звучить так:«Щоб тобі жити в епоху змін». У період відсутності епох. На стику. На зламі. Коли країну вивертає навиворіт, коли ламається звичний життєвий уклад, зникають перевірені маяки, чорне стає білим, а біле — чорним. Коли легко втратити сенс самого життя. Коли вранці ти прокидаєшся з відчуттям того, що летиш у прірву, а всі на світі кольори стають сірими. Китайці знали, як побажати справжню гидоту. Усвідомили, чи на своєму, чи чужому досвіді, яке це — опинитися в лихолітті.

Ви можете залишити своє житло, вигребти і спалити весь мотлох, переїхати з нетрів, зректися своєї матері, купити новий одяг і машину - змінити все своє оточення. Але що робити мозку, що кидається як миша в мишоловці?

Заморожуються у якомусь образі всі. Він може вам не подобається. Ваш образ може вас навіть засмучувати, але він вам знайомий, і тому ви в ньому заморозилися. Саме з цього і починається старість. Коли ти взяв — заморозився, і ти не готовий міняти себе день у день.

Іноді вам треба ризикнути і залишити свій світ для того, щоб знайти себе. (Іноді потрібно ризикнути та вирватися зі свого кола.)