Ось небо зглянулося — і сніг

Глушить тріскучого життя біг,

Несе свою чарівність...

Він в'ється, стелиться, шарудить,

Він тихий, вічний і старовинний...

Лютий — найкоротший місяць, але через моторошний холод здається найдовшим.

Коли сильний мороз, люди стають теплішими один до одного.

Ходила на полювання, кувала срібло,

Сажала тонкий місяць у кришталеве відро.

Деревам шуби шила, торувала санний шлях,

А потім у ліс поспішала, щоб у хатці відпочити.

Зима пробуджує апетит. Поки на вулицях лежить сніг, шоколадне тістечко — найкращі ліки.

Сховавшись під мостом,

Спить зимової сніжної ночі

Бездомне дитя.

Снігопад - єдина погода, яку я люблю. Він мене майже не дратує, на відміну від решти. Я годинами можу сидіти біля вікна і дивитися, як іде сніг. Тиша снігопад. Вона  гарна для різних справ. Найкраще - дивитися крізь густий сніг на світ , наприклад на вуличний ліхтар. Або вийти з дому, щоб сніг на тебе лягав. Ось воно, диво. Людськими руками такого не створити.

Зима — гарна штука, коли це справжня зима — з льодом на річках, градом, мокрим снігом, тріскучими морозами, завірюхами та іншим, а ось весна нікуди не годиться — суцільні дощі, бруд, сльота, одне слово — туга, і вже швидше. би вона скінчилася.

Прохолода і спокій мені цілком до вподоби. Ось тільки взимку із прохолодою виходить певний перебір.

Це ще від зимового одягу, — майнуло в голові. — Влітку буде легше. Влітку завжди легше. Але до літа має щось змінитись, інакше я до літа не доживу.