— Тату, а ти закохався?
- Чому ти так вирішила?
— Ми, жінки, це відчуваємо...

Для однієї жінки, яку ти полюбиш або, напевно, полюбиш, пристрасний вірш буде визнанням, а для всіх інших — безсоромним римованим обманом.

— Як тебе взагалі занесло до Іспанського монастиря?
- Я прийняв його за бордель. Легко сплутати.

Багато леді були б уражені у своїх почуттях, якби зрозуміли, наскільки чоловіче серце несприйнятливе до всього нового і дорогого в їхньому оздобленні, як мало на нього діє дорожнеча тканини і якою мірою воно байдуже до цяток чи смужок на кисії чи мусліні. Жінка вбирається лише заради власного задоволення. Ніякий чоловік завдяки цьому не стане нею більше захоплюватися, і жодна жінка не відчує до неї більшої прихильності. Охайність і витонченість цілком влаштовує першу, а деяка недбалість і безладдя в туалеті особливо радують останню.

Чоловіча дружба ґрунтується частіше на фізичній підтримці (допомогти), жіноча завжди на духовній (вислухати і підтримати).

Всім дівчаткам треба казати, що вони гарні.

Чому, коли вона  з іншої кімнати ставить мені запитання, ось це ось, знаєш, на кшталт:«абу-бу-бу-бу-бу... ЗЕЛЕНІ ТАПОЧКИ!?» Я питаю: Що? Вона  каже:«ЗЕЛЕНІ ТАПОЧКИ!» Чому вона  повторює те, що я чув?! Ось ці останні два слова. Як їй це вдається, га?

Тонке і копітке рукоділля приносить жінкам задоволення, яке чоловікам не зрозуміти.

Я по собі знаю, — сказав султан, — що коли жінці чогось захочеться, то завадити неможливо. Вона  заспокоїться лише в тому випадку, якщо її зашиють у мішок та кинуть у води Босфору. Але я впевнений, що поки мішок не торкнеться далекого дна, жінка ще хвилюється, як би їй вгамувати свої бажання!

Непередбачуваний настрій жінок — та ціна, яку чоловікам доводиться платити за неземну красу цих створінь і завданий їм біль.