Іноді питання потрібно поставити інакше: як дізнатися, коли не все гаразд?

Знайти в житті щось конкретне і по-справжньому цим цікавитись – вже саме собою досягнення.

Я мовчки дивуюсь: хіба можна питати, про що людина думає? І не можна відповісти на це запитання, — завжди думається одразу багато про що: про все, що є перед очима, про те, що бачили вони вчора і рік тому; усе це сплутано, невловимо, рухається, змінюється.

Таємниця і вина ніколи не залишають людину у спокої, але з ними можна жити.

Коли ти є ніщо, порожнє місце залишається тільки дати волю фантазії. Ти намагаєшся хоч чимось заповнити порожнечу.

Я зрозуміла, що ніколи він не буде лише моїм чоловіком. Мати його цілком можна лише на якийсь час.

Є властивість, за якою можна раз і назавжди відрізнити шляхетну людину. Шляхетна людина сприймає будь-яке нещастя як розплату за гріхи. Він звинувачує лише себе, хоч би яке горе його спіткало.

Людина людині... як би це краще висловитися - табула раса. Інакше кажучи – все, що завгодно. Залежно від збігу обставин.
Людина здатна на все - погане і добре.
Мені сумно, що це так.
Тому дай нам Бог  стійкості та мужності.
А ще краще - обставин часу і місця, що спонукають до добра...

Людям подобається обговорювати людей. Це дає нам почуття переваги, дає нам почуття контролю, а іноді знання роблять людей небайдужими.

У цьому житті тому, хто добрий, чесний і безкорисливий, дуже нелегко.