Іноді однієї деталі вистачає, щоб пробудити в душі найдивовижніше почуття.

Буває стан … коли присутність та відсутність коханої людини однаково важко винести; принаймні у його присутності не відчуваєш того задоволення, якого можна було б очікувати, страждаючи від його відсутності.

Ніщо не триває вічно – біль та неприємності в тому числі.

Щоб все—таки вижити, дитині знадобиться все моє кохання. Все кохання, на яке я здатний.

А чому б їй не сміятися? Адже сміятися краще, ніж плакати. Особливо, якщо і те, й інше марно.

Коли всі дороги ведуть у нікуди,

Настав час повертатися додому.

Так було завжди. Варто мені було важко навести лад у своєму всесвіті і почати в ньому жити, як він вибухав, знову розсипаючись вщент.

Є безліч таких людей, які, зустрівшись з вами, неодмінно подивляться на ваші чоботи, і, якщо ви пройдете, вони повернуться назад, щоб подивитися на ваші фалди. Я й досі не можу зрозуміти, чому це буває. Спочатку я думав, що вони шевці, але, проте, нітрохи не бувало.

Молодості властиво грішити поспішністю.

У кожного з нас своє бачення любові. Для когось це феєричний секс і можливість спробувати всі мислимі та немислимі заборонені плоди, для когось — вічний пошук недосяжного ідеалу, а для когось – смачний запах, що доноситься з кухні у вихідний день. Як кажуть, кожному своє…