Всі так хочуть безроздільної досконалої любові до єдиної людини, що в нетерпінні починають збирати її з окремих якостей багатьох людей.

Будь ласка, Господи, жодних сусідів, будь людиною, дуже Тебе прошу.

Коли рано—вранці Гем, гуляючи вулицями, вдивлялася в обличчя зустрічних, вона  незмінно виявляла саме цю, одну—єдину рису — байдужість, лише зрідка оживлену страхом запізнитися або тьмяним відблиском гарного настрою.

... Саме ті люди, які відмовляються від вашої допомоги, найчастіше найбільше її і потребують.

...здається, що нічого не змінюється, але коли озирнешся через час, неодмінно побачиш, що все стало іншим!

— У нас з Айріс бувають такі моменти, коли я дивлюся їй у вічі і мені здається, що вона відчуває до мене теж, що я до неї.

— Слухай, ти вже освідчився Айріс у коханні, якщо вона  сама не зізнається тобі у почуттях у відповідь, тобі залишається триматися тільки за ці моменти.

Не заощаджуєш, купуючи дешевше. Заощаджуєш, не купуючи зайве.

— Ми не можемо захистити молодь від бід. Біль має прийти і прийде.

— І що мені стояти і байдуже дивитися? 

— Ні. Передбачається, що ти повинен навчити його не боятися життя.

Знання – це сила. Сила — це влада.

Навчитися можна лише тому, що любиш.