Не можна занадто багато думати про себе і замикатися у власних прикростях, але з іншого боку, якщо весь час думати про інших, нічим добрим це теж не скінчиться.

Тепер, коли ми навчилися літати повітрям як птахи, плавати під водою як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі як люди.

Два найважливіші дні в житті - день, коли народжуємося, і день, коли дізнаємося навіщо.

Це був один з тих дзвінків (кожному в житті випадає таких хоч кілька), коли ти сподіваєшся, що трубку знімуть, що б з цим нарешті покінчити, і сподіваєшся, що не знімуть, і у тебе з'явиться можливість відтягнути цей важкий і, можливо, хвороблива розмова.

У нас одне життя. Один шанс побути собою. Пізнати радість. Пізнати кохання. А потім все кінчається.

У кругообіг Сфер ми тільки ноти,
У каденції сузір'їв і планет,
Але Серце Світу трепетом турботи
Дозволить забути про біг років:
Ні, наше життя в небуття не кане,
Всесвіт обійме нас - і нам безсмертям стане.

Ніч темніше перед світанком.

Часом, зрідка, трапляється вдалий день, який платить за всі минулі неприємності. І в цей момент ти чуєш, як крутиться світ.

— Ви зустрічаєтеся з ним?..
— Звичайно. Зустрічаємося, посміхаємося, іноді навіть вітаємось.

Цвинтар теж дзеркало живих.