Тільки тому, що я надто люблю та шкодую людей, я отримую щось замість цього.

Я ніколи ні про що не шкодую. Дуже часто буває: те, про що ти зараз шкодуєш, у результаті призводить тебе потім до чогось великого.

А коли серцю дівчини стане шкода, то, зрозуміло, це для неї найнебезпечніше. Тут вже неодмінно захочеться і«врятувати», і розсудити, і воскресити, і покликати до благородніших цілей, і відродити до нового життя та діяльності.

Як одного разу сказала бабуся, приготувавши на диво невдалий пиріг з лимонним кремом: саме такий смак у жалю.

Жаль - емоція дурна і марна, не знаходиш?

— Що... між тобою та Геральтом, пані Єнніфер?

- Сум, - відповіла чарівниця серйозно. - Туга. Образа. Жаль. Надія. І страх. Так, схоже, я нічого не проґавила.

Радіти за іншого — складніше, ніж його шкодувати.

Фанатизм сильніший за жалість.

Поруч із морем завжди здається собі жалюгідним і слабким.

Перебувати поряд із страждальцем дещо втомлює. Його можна шкодувати, проте все одно хочеться, щоб він зібрався.