Цей світ неправильно влаштований, у ньому стільки болю. Я не могла виносити думку про те, що роблю його гірше, думка про те, що я не роблю його кращим.

Знаєш, хлопче, я справді довгий час думав, ніби бачу людей наскрізь. Мені дуже подобалося думати, що так воно і є...
Можна прочитати чужі думки - невелика наука! Можна з упевненістю передбачити дії будь-якої живої людини, часом мені здається, що немає нічого простішого. Але дізнатися, що насправді стоїть перед тобою, неможливо!

Знаєш, у мене була одна думка... але поки я підбирав до неї слова... вона... взагалі без слів вона  набагато цікавіша...

Стільки є всього, що треба подумати. Навіщо забивати собі голову тим, чого вже не повернеш, треба думати про те, що ще можна змінити.

Якби можна було вбивати думкою — ти вже здох!

Мудрі люди кажуть: "Не помиляється той, хто нічого не робить". Можливо. Але на своєму особистому досвіді я переконався в чомусь іншому. Хто нічого не робить, теж помиляється! Неможливо стояти дома, треба рухатися. Хоча б у своїх думках, якщо ноги не хочуть слухатися.

Виграє той, кому нема чого втрачати.

Так, після сімдесятих років люди явно розслабилися. Схоже, нам приємніше щороку вдосконалювати процесори для телефонів, але літати на тих же літаках, що й п'ятдесят років тому. Напевно, це питання пріоритетів.

У мене є чудова думка: давай цілий день робити те, чого ми ніколи не робили. По черзі, спочатку ти, потім я. Хоча я вже, здається, робила у цьому житті все.

Якщо людина в двадцять років вважає, що до сорока п'яти зігнеться, буде старим і кволим, то так з нею, напевно, і станеться.