Серйозній людині потрібні друзі. Коли все руйнується, у нього залишаються його боги. Але я не маю ні друзів, ні богів. У мені, як і у вас, живуть пристрасті, і ніщо не може зрівнятися з пристрасним бажанням досконалої дружби, дружби interpares, серед рівних. Що за п'яні слова — interpares, слова, в яких втіха і надія для такого, як я, який завжди був самотній, який завжди шукав, але ніколи не зустрічав того, хто точно йому підходить. Іноді я виливав душу в листах сестрі, друзям, але коли я стикаюся з людьми віч-на-віч, я сором'язливо відвертаюся.
Дружба - це зірка, а кохання тільки свічка. Ви мені заперечите, що бувають різні сорти свічок, і серед цих сортів бувають і приємні: наприклад, рожеві, візьмемо рожеві... вони кращі, але хоч і рожеві, все одно — вона згоряє, а зірка сяє вічно.
А як щодо нас? У нас немає датчиків і проводів, і білих точок на моніторі, щоб показати, що ми живі, то звідки ми взагалі про це знаємо? Доводиться вірити одне одному на слово.