Усі дороги ведуть до людей.
Поки ми віримо у мрію — ніщо не випадкове.
Долю, що шукає, завжди надає можливість, без можливості я не залишуся.
Поки людина не здається, вона сильніша за свою долю.
Вітер забирає думки, сонце висушує душі, світло зникає...
Чому бути того не минути. А що трапилося — того вже не зміниш.
Якби я володарем своєї долі став —
Я б всю її наново перегорнув
І, безжально викресливши скорботні рядки,
Головою від радості небо дістав!
Старий так само хоче жити, як і молодий. Але йому важче почати жити знову, особливо якщо це життя передчасно поламала доля.
На світі так влаштовано – правильний шлях спочатку здається неправильним. Щоб випробувати нашу віру.
Дивно доля розпоряджається з людьми: вона не може дати їм повного щастя і завжди вставить у життя людську якусь вічну колючку, яка має призначення отруювати собою джерело людських радостей.