Ми не вміємо відрізняти добрих людей від поганих, і тому довіряємось кожному зустрічному.

Втім, завжди здається хорошим те, що вже минуло, або те, що ще не настало! Завжди добре там, де нас немає.

- Ти поганий хлопець. Я майже впевнена, що допомагати тобі – погана ідея.
- Хороший хлопець, поганий хлопець. Коли раптом все стало таким чорно-білим?
– У Другу світову.

Ми можемо ставитися до людей добре, але це не означає любити.

— На вашу думку, це погано?
- Погано!
- Чому?
— Бо не добре!

Здебільшого люди ставляться до тебе добре, лише коли ти не довіряєш їм і не показуєш, що тобі боляче.

Я за вдачею оптиміст. Все буде добре, а дату краще не уточнювати.

Іноді буває так добре, що хочеться померти... Тому що краще не буває...

Не розумію, що зі мною коїться, взагалі нічого вже не розумію, знаю тільки, що поряд з вами мені добре, хоч і ці слова не входять у мій лексикон.

- Мені було добре.
- Правда? БУЛО добре чи й зараз добре?... А якщо й зараз добре, навіщо розлучатися?