Хороший, звичайно, це був вихід, але аж надто поганий.

Я неясно зрозумів, що сказав, але сказано добре!

Плакала моя теорія про те, що у гарненьких завжди все добре.

Божевільною можна назвати людину лише в тому випадку, якщо поруч із нею є хтось нормальний. Це як добре і погано. Коли навколо дуже добре, це може означати, що навколо все погано.

Нам добре разом. І не має значення, яку форму набуде це«добре» — якщо двом цього достатньо, то всі відмінності втрачають значення.

А я хотів і хочу, щоб мені було добре. Не краще, а добре. Просто добре.

Все минає — і дуже добре, і дуже погане.

Мені раптом стало так добре, що я вирішив нікуди поки не йти, щоб не розхлюпати це дивовижне відчуття спокою та волі.

Пройшовши через все погане, що було зі мною, я дізнався, що означає добре.

Хтось уміє добре виконувати свою справу. А хтось справді творить по-справжньому. Між цими двома вміннями величезна різниця.