…Я промовчала. Я вмію ковтати образи і вдавати, що все добре.

Головне – вірити. Якщо віриш, то все обов'язково буде добре, навіть краще, ніж ти сам можеш влаштувати.

Я вмію тільки добре починати.

Треба намагатися робити все добре: погано воно саме вийде.

Все буде добре, або дуже добре.

- Добре.
- Що добре?
— Говориш добре, брешеш погано.

І йому стало добре — він відчув, як у душі в нього запановує добрий спокій: злий собака схованок його душі завиляв хвостом.

Якщо« добре» буде довго, воно скоро просто набридне і стане«звичайним».

Лестощі – це недобре, але приємно, а значить – дуже добре.

І мені стає добре, солодко і повно десь у таємній глибині, ніби душа прокинулася після довгої сплячки, тут же стирила банку полуничного варення з бабкиного буфету і слопала за один присід, запиваючи гарячим чаєм. Якось так.