Марія Кікоть. Сповідь колишньої послушниці

Після мого переїзду з паломні в сестринський корпус мене дуже здивувала одна незвичайна обставина: по всьому монастирю в жодному туалеті не було туалетного паперу. Ні в корпусах, ні в трапезній взагалі ніде. У паломні та на гостьовій трапезній папір скрізь був, а тут ні.
Потім я все-таки довідалася у сусідки по келії, що цей дорогоцінний і життєво важливий предмет потрібно спеціально виписувати у благочинної, це можна зробити тільки раз на тиждень, коли працює двигун, і виписати можна тільки два рулони на місяць, не більше. Я подумала, що це мені здалося. Просто не може бути. Після всіх цих розкішних трапез з ікрою, дорадо та цукерками ручної роботи в таке було важко повірити.

Докладніше