Якщо чоловік і жінка згрішили, нехай віддаляються в пустелю і там люблять чи ненавидять один одного. Треба затаврувати і того, й іншого. Якщо хочете, позначте клеймом обох, але ж не можна карати одну, залишивши іншому свободу. Не можна, щоб був один закон для чоловіків, а інший для жінок.

— Я вважаю, що чим очевидніший гріх, тим легше йому протистояти.

— А гублять нас дрібні пристрасті.

Не вірю я в безгрішність, сам грішний.

Згрішити легко. Так само легко, як увійти в річку, коли по ній пливуть гроші.

Ми обидва вигнані людьми

І кинуті у в'язницю,

До нас обох справи немає

І богу самому,

Впіймав нас всіх в пастку гріх,

Не вийти нікому.

У константинопольському соборі Святої Софії було знайдено паліндром грецькою. Nipson anomēmata mē monan opsin.«Очистись від гріхів, а не лише від бруду». Вважалося, що гра слів зб'є демонів з пантелику.

Проблема гріха — це проблема, яку людство саме вигадала. Гріх — це стрес, якого немає. У природі немає  гріха.

———
Проблеми часто починаються через жінок. Чому? Тому що у жінок на душі гріх. Я наголошую: проблема гріха — це проблема, яку людство саме вигадала. Гріх — це стрес, якого немає. У природі немає  гріха. Ми вигадали собі гріх, тому сприймаємо його на кожному кроці, у кожному наступному житті. Оцінюючи інших, стаємо дедалі грішнішими. А грішна людина має спокутувати свій гріх через страждання. Бачите, маю. Не було б гріха, не було б стресу обов'язковості. Обов'язковість — стрес голови, який, як молотком, б'є: треба, треба, треба, він не дає нам змоги замислитися, чи потрібно це нам чи ні. У нього одна відповідь: треба!

У нас прийнято говорити про«таємні» вади. Але таємних вад не буває. Вони позначаються в лініях рота, в тяжких століттях, навіть у формі рук.

Смерть завжди добріша за життя, бо Бог і його Мати — всепрощаючі і пробачать будь—який гріх тому, хто в ньому щиро кається. Тільки життя нічого не прощає, і ми змушені дорого платити за наші помилки.

І перша людина гріха не минула, та й остання не мине.