За богом грішники женуть, мусолять його, з рамсами пристають. Праведній людині з богом, як із водієм автобуса — нема про що розмовляти. Маршрут зрозумілий: довіз - вийшов.
Жаль, що пити воду не є гріхом, — вигукнув один італієць, — яка вона була б тоді смачна. (Шкода, що пити воду не гріх. А то якою смачною вона б здавалася!)
... — Пересмішник — найневинніший птах, він тільки співає нам на радість. Пересмішники не клюють ягід у саду, не гніздяться в винах, вони тільки й роблять, що співають для нас свої пісні. Ось тому вбити пересмішника – гріх.
Наше благородне суспільство заплющує очі на перший грішок і здригається від жаху, дізнавшись про друге.
Прощення немає. Є лише вчинки та розплата за них. Пам'ятайте, коли задумаєте щось погане. Коли ви брешете, крадете, чините перелюб, ненавидите, та що завгодно. Якщо ви зробили це або тільки плануєте, пам'ятайте, що вибачення немає. Є лише наслідки. Повірте, хто сам через це пройшов. Є тільки біль, почуття провини та відчай від того, хто ти і що ти вчинив. Не робіть цього, зупиніться. Поки не пізно.
Нема чого роздумувати над тим, що грішно, а що не грішно. Зараз уже про це пізно думати, та ще й гріхами займаються ті, кому за це платять.
... там, де гріх, там обов'язково чиїсь сльози. У цьому вся справа. Можливо, цих сліз не видно, але вони обов'язково десь ллються. Копни гріх і побачиш сльози.
В очах темно, і завмерла душа ;
Гріх не біда, чутка не хороша.
Не варто думати про те, що гріх, а що не гріх. На світі є про що подумати без цього.
Бо як не гріха, якщо немає заборони, так немає і непристойності, якщо немає чужих очей.