«Здається, настав психологічний момент для вечері»,— подумав Остап.

Тут сторона голодна, народ живе день у день, що урве, тим і ситий. Потопаючий, кажуть, хапається за соломинку; а голодуючий за те, що погано лежить.

Свіжі щури, звичайно, краще тухлих, з цим не посперечаєшся. Лякало те, що ці щури виглядали апетитніше, ніж більшість подається в м'ясних рядах.

Голодний собака вірить лише у м'ясо.

У багату хату  не пустять, у бідному не нагодують.

Не додому, не на суп, а
до коханої в гості
дві морковинки несу
за зелений хвостик.

Незабаром мати принесла маленький пакунок, у якому була сестра. Дядько Вася кликав її завжди:«Доходяга». Мовляв, все одно здохне – шкіра та кістки.
Доходяга поклали на підлогу, і Настя міцно притискала її до себе, щоб зігріти. Вона  годувала сестру розмоченим хлібом, який вигадала красти у голубів.

Душевний голод треба вгамувати відразу ж, не чекаючи, коли він штовхне на обжерливість.

Апетит приходить під час їжі, але не йде під час голоду.

Спробуй пожити життям, в якому ти настільки голодний, що тільки про їжу і можеш думати. Спробуй полизати бруківки на дорозі, намагаючись пригасити голод. Самотність? Це просто розкішна іграшка для людей, яким немає  потреби хвилюватися про те, як набити шлунок.