Скільки б не говорилося про насолоду сліпої віри, я вважаю, що вона жахлива і огидна.

- Не личить так судити про Бога, хай і по молодості. Нам не дано пізнати споконвічного Творця. Він існує поза нами. Навіть матеріалізм визнає, що світ існує поза нашою свідомістю. А Бог і поготів.
- Вибачте, владико, але краще називати речі своїми іменами. Поза нашою свідомістю Бога немає.

Теорія ймовірності та закон великих чисел стверджують: іноді потрібно намагатися знову і знову, щоб отримати бажаний результат. Чим більше намагаєшся, тим швидше вийде. Або, як я пояснила мамі, по суті іноді просто треба не здаватися.

Істина перестає бути істиною, як тільки в неї увірує більше, ніж одна людина.

Може, тому що я старший брат, але знаєш, для мене ти завжди був сопливим пацаном, якого я наставляв на правдивий шлях. А тепер ми знаємо, що ти виріс. Ти подорослішав настільки, що повірив у мене. Повірити в тебе — найменше, що я можу зробити.

Серце, що любить, навідріз відмовляється вірити неприємним істинам.

Я завжди вірила, що якщо ти бажаєш чогось усім серцем і всією душею, то це обов'язково отримаєш.

А як щодо нас? У нас немає  датчиків і проводів, і білих точок на моніторі, щоб показати, що ми живі, то звідки ми взагалі про це знаємо? Доводиться вірити одне одному на слово.

Читання зробило Дон Кіхота лицарем, а віра в прочитане зробила його божевільним.

Найгірший із злочинів — віроломство. Немає  нічого огиднішого, ніж зламати віру — чи в Бога, чи в того, кого вважав другом і любив, кому довіряв.