О, як ми були дурні! Але ж ми були молоді, а молодість на все сподівається і все вірить.

Безвихідних ситуацій немає. Вихід є завжди. Коли ж його немає, залишаються віра та надія, які самі й творять вихід.

Як добре та спокійно знати, що боги є. І як страшно збагнути, що вони вже тут.

Новину відредагував: Svitloslava - 26-10-2023, 23:29

Я вважаю, що основна мета людського життя — щастя. Це очевидно. Незалежно від того, хто ми – атеїсти чи віруючі, буддисти чи християни – всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на мою думку, основний рух у нашому житті – це рух на щастя.

Мені розповідав мій брат, розумна і правдива людина. Років уже 26—ти, він раз на ночівлі під час полювання, за старою з дитинства звичкою, став увечері на молитву. Це було на полюванні. Старший наш брат Микола лежав уже на сіні і дивився на нього. Коли Сергій скінчив і став лягати, Микола сказав йому: А ти ще все робиш цей намаз? Більше нічого вони не сказали один одному. Брат Сергій із цього дня перестав ставати на молитву і ходити до церкви. І ось 30 років не молиться, не причащається та не ходить до церкви. І не тому, щоб він повірив братові, а тому, що це була вказівка ​​на те, що в нього вже давно нічого не залишалося від віри, а що залишалися лише безглузді звички.. Так було і буває, я думаю, з величезною більшістю людей. Я говорю про людей нашої освіти і говорю про людей правдивих із самими собою, а не про тих, які саме предмет віри роблять засобом для досягнення будь—яких тимчасових цілей.

Раніше в нас була релігія та інші дурниці. А тепер треба, щоб у кожного був хтось, з ким можна поговорити до душі, бо відвага відвагою, а самоту свою все—таки відчуваєш.

— Цікаво, що чекає на нас попереду?
— Це не має значення. Якщо ми будемо приймати всі виклики так само, як завжди. Якщо ми будемо сповнені пристрастей, а наші серця будуть вірні тому, що нам дорого. Сміливості, скільки б на ворогів нас не чекало. Віри в те, що темрява обов'язково зміниться світлом.
— А кохання?
— Понад усе.

Ніколи не вір у те, що друкуєш, і ніколи не друкуй того, у що віриш.

Не кажи Богу, що в тебе є проблеми. Скажи проблемам, що в тебе є Бог.

— Люди не повинні вмирати.
— Та гаразд, Червоний. Ти віриш в це?
— Я вірю, що це не вирішувати. І не тобі.
— Хтось попросив тебе одягнути цей костюм, чи ти зробив це за власною ініціативою? Знаєш, що я думаю про тебе, герою? Я думаю, що ти прихильник напівмір. Я думаю, ти людина, яка не може довести справу до кінця. Я думаю, що ти боягуз. Один невдалий день – і ти станеш мною.