Чекай мене і я повернуся.
Тільки дуже чекай,
Жди, коли наводять смуток
Жовті дощі,
Жди, коли сніги метуть,
Жди, коли спека,
Жди, коли на інших не чекають,
Забувши вчора.
Чекай, коли з далеких місць
Листів не прийде,
Чекай, коли вже набридне
Усім, хто разом чекає.

Чекай мене, і я повернуся,
Всім смертям на зло.
Хто мене не чекав, той нехай
скаже: — Пощастило.
Не зрозуміти, що їм не чекав,
Як серед вогню
Очікуванням своїм
Ти врятувала мене.
Як я вижив, знатимемо
Тільки ми з тобою, -
Просто ти вміла чекати,
Як ніхто інший.

У давнину чоловіки зі зброєю в руках переживали аморальний акт вбивства собі подібних, переконавши себе, що воюють за своїх дітей. Сьогодні чоловіки виставляють своїх дітей умирати за себе.

Бог створив світ для нас, щоб жити у світі, а не борючись.

- Це правда, - сказав він, - що Т-34 у супротивника ще недостатньо. Але ви, Паулюс, не забувайте про попередження Бісмарка: росіяни довго запрягають, зате вони швидко їздять. З історії нам відомо, що Росія завжди до війни не готова, але якимось дивним чином вона  виявляється переможницею.

Я більше не беру участі у війнах. Я спостерігаю за бджілками.

І він, солдат, вбиває для того, щоб наблизити день, коли на землі не вбиватимуть один одного.

Військовий стан найпочесніший. А що таке війна, що потрібно для успіху у військовій справі, які звичаї військового суспільства? Мета війни - вбивство, знаряддя війни - шпигунство, зрада та заохочення її, розорення жителів, пограбування їх чи крадіжка для продовольства армії; обман та брехня, звані військовими хитрощами; звичаї військового стану - відсутність свободи, тобто дисципліна, ледарство, невігластво, жорстокість, розпуста, пияцтво. І незважаючи на те — це найвищий стан, шанований усіма. Всі царі, крім китайського, носять військовий мундир, і тому, хто більше вбив народ, дають велику нагороду.

З дитинства мене вчили не мучити тварин, бути жалісливим; тому ж навчали мене всі книги, які я прочитав, і мені дуже шкода тих, хто страждає на вашій проклятій війні. Але ось минає час, і я починаю звикати до всіх цих смертей, страждань, крові; я відчуваю, що і в повсякденному житті я менш чутливий, менш чуйний і відповідаю тільки на найсильніші збудження, але до самого факту війни я не можу звикнути, мій розум відмовляється зрозуміти і пояснити те, що в основі своїй шалено. Мільйон людей, зібравшись в одне місце і намагаючись надати правильність своїм діям, вбивають один одного, і всім однаково боляче, і всі однаково нещасні, - що це таке, адже це божевілля?

Якби кожен не намагався неодмінно переконати іншого у своїй правді, люди, можливо, рідше воювали б.

Мудрий чоловік завжди знайде спосіб, щоб не розпочати війну.