Думки Джо: Все добре, настав новий день. Це звичайна закоханість. От і все. Просто закоханість. І чого я так переживав? Це божевілля. Безумство! Як би сказала моя подружка-зозуля:«Ти – куку». Все буде добре, це просто закоханість.
Рейчел: Привіт, солодкий.
Думки Джо: Я люблю тебе.

Кохання має бути теплим і затишним, щоб можна було втикатися в нього зимовими вечорами і грітися.

Ніхто не хоче невдалого шлюбу, все закінчується мільйоном дрібних помилок.

Не варто було наймати друзів. З ними складніше.

На світі так багато жінок, із якими можна спати, і так мало жінок, з якими можна розмовляти.

Ні, приймати життя легкими плечима — не була її доля. Чим тендітнішою вдалася людина, тим більше десятків, навіть сотень збігаються обставин потрібно, щоб він міг зблизитися з подібним до себе. Кожен новий збіг лише на трохи збільшує близькість. Зате одна єдина розбіжність може відразу все розвалити. І ця розбіжність так рано завжди настає, так виразно висувається.

— Я знаю, хто я! Я — нелюбима всіма людина, яку після смерті ніхто не вистачить.
— Це не так, синку. Потрібен лише один чоловік який би тебе любив... Я говорю про Роуз. Ось як справи: це — компанія з обмеженими коштами. Маленькі поставки та те, що в тебе є, ти даруєш дружині та дітям. І ти даєш їм більше, ніж будь-який батько та чоловік, яких я колись зустрічала. А це зовсім непогано

Коли ти зустрічаєш когось особливого, ти одразу розумієш це. Справжні стосунки не можна підштовхнути, вони одразу йдуть без напруження.

— Мені хочеться, щоб чоловік про мене дбав, а не думав лише про ліжко.
— Тоді тобі потрібний страховий поліс.

Чувак, у світі мільйони гарних дівок, але не кожна носитиме тобі лазанню на роботу. Більшість тупо змінюватимуть.