Чому ми готові до вчинків, коли загрожує смерть?

Життя суцільна суперечність: Ти бачив, що він накоїв? При цьому ти так хотів би це зробити сам!

Краще це те, як, на твою думку, треба вчинити. Правильно це те, як слід вчинити. Коли ти думаєш не тільки про себе і свої почуття, але й про інших людей, про те, що було раніше, про правила.

Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти – це твої дії, і немає іншого тебе.

Ви думаєте про сенс життя одразу за всіх людей, а люди цього не люблять. Люди вважають за краще приймати життя таким, яким воно  є. Сенсу життя немає. І сенсу вчинків немає. Якщо вчинок приніс вам задоволення - добре, якщо не приніс - значить він був безглуздим.

А діти, як відомо, не знають, що творять. Діти навіть не усвідомлюють, що завдають комусь болю. Вони не мають  співчуття. Розумієш?

Нікому на землі не дано знати про наслідки власних слів та дій.

Багато речей здаються нездійсненними доти, доки їх не зробиш.

... треба завжди думати про наслідки своїх вчинків і ніколи не втрачати голову, бо за помилки та нерозсудливість доводиться надто дорого платити.

Що таке життя, як не низка безрозсудних вчинків? Ось привід їм знайти важче. Ніколи не втрачай нагоди: він підвертається не кожен день.