- Чудове вбивство, - видихнув Кадар, - Удача супроводжує твого клинка.
— Не успіх, а майстерність.

О, як він співає! Як він співає! Він душу з мене виймає. Ще трохи, і я не зможу його вбити.

Огидний, бридкий злочинець може вбити людину, або десять осіб, або сто. Але злочинець ніколи не вбиває людей мільйонами. Мільйонами вбивають лише ті, хто вважає себе добрим. Робесп'єри виходять не зі злочинців, а з найдобріших, із найгуманніших. І гільйотину вигадали не злочинці, а гуманісти. Найжахливіші злочини в історії людства скоїли люди, які не пили горілки, не курили, не зраджували дружині та годували білочок з долоні.

Я переконаний, що вбивство під приводом війни не перестає бути вбивством.

— Я міг би вирвати тобі серце, навіть не моргнувши оком.
- Ага, чув раніше.

Найбільше ненавидить убивати той, хто змушений це робити.

Не можна вбивати, не знаючи точно, що це потрібно.

Я не хотів нічого такого. Масові вбивства не входять до моїх захоплень, я бізнесмен.

- Відмотаємо час на рік тому. Ці копи та прокурори тоді не перебігали вам дорогу. А тепер? В чому справа? У вас у всіх яйця відвалилися? А? Такі, як я...
— Чокнуті!
— Люди на зразок мене... Слухайте, я знаю, чому ви проводите свої«заняття з групової терапії» лише за денного світла. Я знаю, чому ви боїтеся виходити вночі. Бетмен. Бетмен показав Готему ваше справжнє обличчя, на жаль. Дент - це лише початок. І щодо цього... телевізійного, так би мовити, плану... Бетмен не має  юрисдикції. Він знайде його і розчавить, як качан. Я з одного погляду бачу стукачів і...
— Що ти пропонуєш?
- Все дуже просто. Ми вб'ємо Бетмена.

Вбиваючи людей похилого віку, люди уподібнюються щурам, що знищують слабких членів зграї. Ми — не щури. Ми знаємо про взаємодопомогу, ми вміємо жити у суспільстві. Якщо вбивати найслабших, нема чого жити разом. Покінчимо із законами, спрямованими проти старих. Використовуйте нас, а не знищуйте.