А як сміялися і балакали люди на вулицях!... Ніщо не змінилося з того дня, коли він був ще сповнений життям. Жодна з повсякденних дрібниць не стала іншою тому, що людська душа, жива людська душа, скалічена на смерть. Все це було раніше. Струменілася вода фонтанів, цвірінькали горобці під навісами дахів, так вони цвірінькали вчора, так цвірінькатимуть завтра. А він... він мертвий.
З примітивної точки зору справжня, незаперечна, рішуче нічим (мучеництвом, самопожертвою заради іншої людини) істина, що не спотворюється ззовні, — лише фізичний біль. Дивно, що головним богом у найдавніших релігіях був бог болю (можливо, він став їм лише пізніших). Кожному хворому – свого домашнього бога, легеневому хворому – бога задухи.
Хто захистить Юність від Болю та Смерті? Юність, яка сама не може, просто не здатна захистити себе. Тому, що не має достатнього життєвого досвіду? Або тому, що впевнена: чи вона знає все?
Кушано достатньо. Все випробував, з долею своєю мирюся і якщо зараз плачу, то тільки від фізичного болю і від голоду, тому що дух мій ще не згас... Живучи собачий дух.
Гаррі, у цьому заплутаному, емоційному світі ніколи не знайти ідеальної відповіді. Досконалість знаходиться за межами можливостей людства, поза досяжністю магії. У кожному яскравому моменті щастя завжди є крапля отрути: розуміння того, що біль знову повернеться. Будь відвертим з тими, кого ти любиш — показуй свій біль. Страждання для людей рівносильне диханню.